2 січня 2026 року Президент Володимир Зеленський оголосив про призначення Кирила Буданова новим керівником Офісу Президента України. Це стало однією з найрезонансніших кадрових змін за останній час.
Читайте також: Олег Іващенко: біографія, кар’єра та призначення головою Служби зовнішньої розвідки
фокус на безпеці
Ключову причину такого рішення назвав сам Президент: потреба у “більшій зосередженості на питаннях безпеки” та “розвитку Сил оборони та безпеки України”. Досвід Буданова, як бойового офіцера та керівника військової розвідки, робить його ідеальною фігурою для виконання цих завдань.
- Дипломатичний трек. Президент також підкреслив, що Офіс Президента під новим керівництвом повинен посилити роботу на дипломатичному треку в перемовинах. Досвід розвідника часто включає непублічні контакти з міжнародними партнерами, що може бути використано у великій політиці.
- Нові завдання. Зеленський доручив новому главі ОП, у взаємодії з секретарем РНБО Рустемом Умєровим, оновити стратегічні основи оборони та розвитку України.
Від розвідки до адміністрації: шлях Буданова
До цього призначення Кирило Буданов з серпня 2020 року очолював Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
- Досвід ГУР. Його робота у розвідці була пов’язана з постійним аналізом загроз, плануванням складних операцій та прогнозуванням дій ворога. Його публічні прогнози щодо повномасштабного вторгнення та ходу війни часто виявлялися точними.
- Спеціальний досвід. Як зазначив Зеленський, саме “спеціальний досвід” Буданова на військових напрямах та його “достатня сила” стали головними аргументами для переведення на адміністративну посаду.
- Публічна довіра. Буданов має високий рівень довіри серед українців. Це посилить позиції Офісу Президента у комунікації з суспільством.
Перша реакція та ключові наслідки
Призначення Буданова на місце Єрмака стало сигналом про новий етап у роботі Української Влади.
- Прийняття пропозиції. Кирило Буданов підтвердив, що прийняв пропозицію Президента. Він заявив, що вважає нову посаду “ще одним рубежем відповідальності” та честю в історичний для країни час зосередитися на “критично важливих питаннях стратегічної безпеки”.
- Наслідки для ГУР. Тепер постає питання, хто очолить Головне управління розвідки, оскільки це відомство не може залишатися без постійного керівника в умовах війни. Це буде наступний важливий кадровий крок.
- Політичний баланс. Перехід фігури з силового блоку до адміністративного означає, що безпековий компонент тепер буде домінувати в усіх рішеннях та стратегічних планах, які готуються в Офісі Президента.
Це призначення закріплює курс на максимальну концентрацію влади навколо військових та безпекових завдань держави.
