Серед усієї городини є такі сорти, що стають справжніми зірками. Отак і з цією цибулею. Цибуля Ексібішен — це не просто овоч, це справжня гордість господаря. Поки звичайна цибулька росте собі тихенько і ледь-ледь набирає вагу, цей сорт преться вгору так, ніби хоче наздогнати кавуни. Погодьтеся, приємно витягти з землі цибулину, яка важить пів кіло, а то й цілий кілограм.
Читайте також: Ківано на українському городі: як виростити африканського гостя
Але справа не лише в розмірах. Вона неймовірно солодка. Її можна їсти просто як яблуко, і очі не вилізуть на лоба від гіркоти. Вона соковита, хрумка і ідеально пасує до літніх салатів. Звісно, доведеться трішки біля неї потанцювати, бо панянка примхлива, але то вартує кожної хвилини вашої праці. Ми пройдемо весь шлях: від чорної насінини до золотавих голів у коморі.
Історія та головні прикмети сорту
Вивели цю красу голландці. Вони хотіли зробити щось таке, щоб на виставках (Exhibition) очі розбігалися. Власне, звідси й назва, яку в нас часто пишуть як Ексібішен. Ця цибуля належить до салатних сортів. У неї тонка шкірка, дуже ніжні внутрішні лусочки і майже немає тої пекучості, до якої ми всі звикли з дитинства.
Головна фішка в тому, що її не треба садити два роки. Не треба спочатку купувати сіянку (тиканку), чекати, зберігати її по погребах… Тут все просто: весною посіяв насіння — восени витяг гіганта. Але через таку «швидкість» і солодкий смак вона має один нюанс — довго лежати в коморі вона не буде, тож з’їсти її треба першою, поки ще соковита.
Посів на розсаду: коли починати шурхати насінням
Оскільки цибуля Ексібішен росте довго (майже 160 днів), сіяти її в ґрунт відразу — марна справа, просто не встигне набрати масу до морозів. Тому ми бавимося з розсадою. Найкращий час, аби починати — середина лютого або початок березня.
Беремо глибокі ящики, бо коріння в неї росте дай Боже, йому треба кудись пхатися. Ґрунт має бути легким, як пух. Насіння сіємо ріденько, десь на сантиметр у глибину. А далі — в тепле місце під плівку. Як тільки з’являться перші «гачки» чи «петлі», відразу на світло. І тут є секрет: розсаду цибулі треба стригти. Як тільки пір’я вигналося на 10-12 см — беремо ножиці і чик! Лишаємо десь третину. Тоді розсада не буде валятися по підвіконню, а стоятиме міцно, і корінь буде грубшати.
Посадка у відкритий ґрунт: вибираємо файне місце
Десь у кінці квітня, коли земля вже трішки прогрілася, виносимо нашу розсаду на город. Місце має бути сонячне, ніякого затінку вона не терпить — їй подавай сонце цілий день. Ґрунт має бути жирним, добре підживленим ще з осені перегноєм чи компостом.
Коли будете садити, не туліть рослини одна до одної, як оселедці в банці. Ексібішен любить простір. Між рядами лишайте сантиметрів 30, а між самими цибулинами — хоча б 20. Якщо посадите густо, то замість гігантів отримаєте звичайну дрібноту, яку й чистити соромно. І найголовніше: не закопуйте її глибоко! Коріння в землі, а «дупця» цибулини має сидіти майже на поверхні. Тоді вона буде рости вшир, а не йти в зелень.
Догляд: поливаємо рясно, але з розумом
Ця цибуля — та ще водохлібка. Якщо хочете велику голову, води шкодувати не можна, особливо в червні, коли сонце жарить немилосердно. Земля має бути постійно вогкою, але не робіть там болото, бо почне гнити прямо на коні.
З підживленням теж треба обережно. Ніякого свіжого гною під корінь! Від нього тільки мухи розводяться і хвороби чіпляються. Краще взяти якусь добру «мінералку» або настій звичайної деревної золи. В червні даємо більше азоту, щоб перо було зелене і міцне, а в липні переходимо на калій та фосфор, щоб сама цибулина наливалася соком і ставала твердою та солодкою.
Збір врожаю: як не проґавити момент
Коли в кінці серпня пір’я починає потихеньку лягати на землю і сохнути — пора братися за вила. Не чекайте, поки воно повністю висохне в порох, бо як підуть затяжні дощі, цибуля почне знову пускати дрібні корінці, і тоді зберігатися вона точно не буде.
Викопуйте обережно, старайтеся не побити боки, бо цей сорт дуже ніжний. Кожна подряпина — це відкриті двері для гнилі. Покладіть її на сонці, хай вигріється і підсохне кілька годин прямо на грядці. Але не лишайте на ніч під росою, краще занести під навіс чи на горище, де добре гуляє вітер.
Читайте також: Момордика на українському городі: лікувальна ліана з характером
Як зберегти та куди використати такий врожай
Скажу чесно і без прикрас: до весни вона не долежить, як би ви не старалися. Максимум до Нового року або середини січня. Але за цей час ви її і так з’їсте, бо вона неймовірно смачна. Зберігати найкраще в сухому місці, де не занадто холодно, але й не пече. Можна скласти в дерев’яні ящики або підвісити в сітках, як колись бабусі робили.
Вона ідеальна для маринування. Коли робите шашлик — кращої цибулі годі й шукати. Також вона просто бомбезна в бургерах або просто на скибку чорного хліба з салом. Завдяки тому, що вона не «кусається» і не виїдає очі, її залюбки тріскають навіть діти. Спробуйте посадити Ексібішен хоча б раз, і ви більше не захочете повертатися до звичайної гіркої цибулі.
