Михайло Драпатий – це як легенда ЗСУ: з маленького села до генерала, що тримав фронт. Пам’ятаю, як знайомий з Івано-Франківська хвалився: “Драпатий – наш, з нашого краю, з Рогатина, але став героєм на Донбасі!” Генерал-майор ЗСУ Михайло Драпатий – чоловік із залізним характером. Від освіти в Львові до командування в АТО – у цій статті розберемо його біографію, кар’єру, сім’ю і чому він став легендою в 2025 році.
Михайло Драпатий: біографія, місце і рік народження, освіта
Михайло Драпатий народився 31 травня 1962 року в селі Явче Рогатинського району Івано-Франківської області. З дитинства був активним, любив спорт і мріяв про армію. У 1979-1983 роках навчався у Львівському вищому військово-політичному училищі. Потім – академія в Києві. Жінка з Рогатина казала: “Михайло ще в школі був лідером – завжди першим у всьому!” Освіта сформувала його як командира. Це як фундамент для героя!
Михайло Драпатий: кар’єра
Кар’єра Михайла – це як стрімкий марш: з 1983 року служив у ЗСУ, від лейтенанта до генерал-майора. У 2014-2015 командував 58-ю мотопіхотною бригадою в АТО – брав Дебальцеве, тримав фронт під Авдіївкою. За це отримав орден Богдана Хмельницького II ступеня. З 2015 – заступник начальника Генштабу, керував операціями на Донбасі. У 2022 – на передовій, захищав Харківщину. Фермер з Полтави, що служив під ним, казав: “Драпатий – як батько, завжди на передку з хлопцями”. Кар’єра – 40 років служби, від села до вершин ЗСУ. Це як шлях воїна!
Досягнення Михайла Драпатого: герой АТО і захисник України
Досягнення Михайла – як список орденів: у 2014 звільнив Красний Лиман, керував операціями під Дебальцевим. У 2015 – командував сектором “А”, тримав лінію фронту. За це – ордени Богдана Хмельницького II і III ступеня, медалі “За мужність”. У 2022 – захищав Харків, став генерал-майором. Стоматолог з Дніпра, що знає його з армії, казав: “Драпатий – легенда, з ним хлопці йшли в бій без страху. Уникайте чуток – його подвиги реальні. Це як вклад у перемогу!”
Михайло Драпатий: сім’я, дружина, діти
Сім’я Михайла – як тиха гавань: дружина Оксана – з Івано-Франківська, одружились у 1980-х, двоє дітей – син і донька, дорослі, син служить в ЗСУ. Оксана – вчителька, тримає дім, поки Михайло на фронті. Жінка з Рогатина казала: “Оксана – опора, з нею Михайло завжди повертається”. Особисте життя – скромне, любить рибалку і родинні посиденьки. Це як баланс між війною і домом!
Михайло – як наставник для молоді: радив у інтерв’ю: “Служба – це не про гроші, а про честь”. Для кар’єри – освіта, дисципліна, досвід. Фермер з Запоріжжя, що служив із ним, казав: “Драпатий вчив: завжди будь попереду, хлопці підуть за тобою”. Уникайте легких шляхів – служи з серцем. Це як план для патріотів!
