Апеляція переглянула справу депутата Гунька. Покарання зменшили — було п’ять років, стало чотири. Але депутата одразу забрали під варту, не відпустили додому навіть попрощатись з родиною.
От сидів собі нардеп, слухав рішення суддів, сподівався може на краще. А йому — чотири роки та руки за спину. Прямо в залі. Без попереджень та відстрочок.
Чому це взагалі важливо? Та бо в Україні рідко коли високопосадовці реально йдуть за ґрати. Багато справ тягнуться роками, хтось виїжджає за кордон, хтось знаходить лазівки. А тут — засудили та відразу забрали. Знаєте, є така штука коли судова система показує що працює. От це якраз той випадок.
Що відбулось у залі суду коли забирали Гунька
Свідки кажуть — напруга була неймовірна. Адвокати Гунька намагались щось доводити, просили відстрочку, пояснювали що клієнт має дітей та літню матір. Суд вислухав. І сказав ні.
Забрали швидко. Конвой чекав поза дверима, все було підготовлено заздалегідь. Це ж апеляція, судді знали що може бути вирок реальний, тож перестрахувались.
А Гунько здивувався. Здивувався реально. Думав що термін зменшать та може додому відпустять — от же з п’яти років зробили чотири, це ж прогрес? Але прогрес виявився відносним. Чотири роки — це все одно ув’язнення, все одно нари та режим.
Родичі в залі плакали. Дружина кричала щось про несправедливість, про політичне замовлення. Охорона швидко вивела всіх зайвих. Процедура є процедура, емоції тут не грають ролі.
Скільки отримав депутат Гунько та за які саме махінації
Початковий вирок був п’ять років. Апеляція скостила до чотирьох. За що взагалі? Корупція, зловживання повноваженнями, незаконне збагачення — стандартний набір для справ такого гатунку.
Цифри у матеріалах справи називались різні. Там і сотні тисяч проходили, і мільйони згадувались. Конкретно що доведено — питання складне, бо повний текст вироку ще не оприлюднили. Але суть зрозуміла — нардеп використав посаду щоб кишеню набити.
Чотири роки — це багато чи мало? Ну дивіться. Є справи де давали вісім-десять років за схожі речі. Є де умовні терміни виносили або взагалі виправдовували. Гунько десь посередині опинився.
І так, термін може скоротитись за гарну поведінку. Теоретично через два з половиною роки може вийти якщо доведе що виправився. Практично — хто його знає як воно буде. Може сидітиме всі чотири, може знову апеляції підуть.
До речі, цікавий момент. Весь час поки справа йшла — Гунько працював депутатом. Приходив на засідання Ради, голосував, виступав з трибуни. Недоторканності вже не було (скасували раніше), але мандат залишався. Аж до того дня коли забрали під варту.
Як апеляція дійшла рішення зменшити термін
Адвокати старались. Старались дуже. Підготували купу документів, наводили аргументи що на першому суді щось не так провели, що докази неправильно інтерпретували, що клієнт взагалі хороша людина.
Суд послухав. І частково погодився. Врахували такі речі:
- Раніше не судили (до цієї справи чиста біографія була)
- Частково визнав провину (не повністю, але хоч щось)
- Є діти малі та мати літня на утриманні
- Здоров’я не дуже (якісь хронічні хвороби є)
От через це і скостили рік. Але саму вину не зняли — корупція доведена, факти є, заперечувати важко.
Чи буде ще апеляція? Може бути. Технічно можна й до Верховного Суду піти. Але шанси мізерні вже. Два суди переглянули справу, обидва визнали винним. Третій навряд щось кардинально змінить.
Хоча в Україні всяке буває, розумієте. Бували справи що роками тяглись по інстанціях, вироки міняли туди-сюди, зрештою людина виходила. Але це радше виняток ніж правило.
Що люди кажуть про вирок Гуньку та покарання
У соцмережах вибухнуло миттєво. Одні пишуть що чотири роки — жарт, треба було всі десять дати таким корупціонерам. Інші кричать що політичне переслідування, що чесної людини зламали.
Політики теж розділились. Опоненти Гунька радіють — он бачите, система працює, корупціонери сідають. Союзники обурюються — каральна машина, репресії, усе несправедливо.
Якось бачив коментар на одному новинному сайті: “Нарешті хоч когось посадили з цих депутатів. Хай сидить, може іншим наукою буде.” А під ним відповідь: “Та це ж показуха, через пів року тихенько випустять.” От така полярність думок.
Експерти-правники коментують спокійніше. Кажуть що справа типова, термін відповідає практиці, взяття під варту — стандартна процедура коли людина може втекти або тиснути на свідків. Нічого екстраординарного.
А звичайні українці… ну ви самі знаєте. Хтось каже “і правильно, нехай сидить”, хтось “а інші що розгулюють”, хтось взагалі не стежить за такими новинами — своїх проблем вистачає.
Гунька засудили до чотирьох років та забрали під варту прямо в суді. Справа може тягнутись далі через апеляції, але зараз депутат у в’язниці. Чи справедливо — кожен вирішує сам. Факт один: високопосадовця реально посадили, а не відпустили з умовним терміном.
