Нині слава про Михайла Шевчука, доктора сільськогосподарських наук, професора кафедри лісового і садово-паркового господарства біологічного факультету Волинського національного університету ім. Лесі Українки лине далеко за межі нашої Батьківщини. Зокрема, науковець відомий і тим, що вирощує понад 20 сортів картоплі у пробірці. Бо переконаний, що великий урожай гарної, нічим не ураженої бульби, яка має правильну форму і відмінні смакові якості прямо залежить від посадкового матеріалу, який, відповідно, повинен бути на найвищому рівні.
Також читайте: На Волині збудують передову лабораторію із сортопоновлення насіння картоплі
- Річ у тім, що «другий хліб» українців, як ще часто називають бараболю, приблизно на 75-80 відсотків складається з води, – розповідає Михайло Йосипович. – Відповідно, це і визначає схильність цієї культури до ураження бактеріальними, грибковими, вірусними захворюванням. Більше цього, усі ці патогени з кожним роком накопичуються у картоплі і процесі їх продукування. Саме тому в якості посадкового матеріалу потрібно використовувати лише здорові, вільні від різноманітних захворювань коренеплоди. Щодо виробництва посадкового матеріалу, то на практиці є два способи, які стали найбільш популярними. Перший це клонів добір. Ним людство займається відтоді, відколи людина почала вирощувати бараболю. Суть методу полягає у постійному контролі який ведеться за ростом і розвитком насінної картоплі. Внаслідок цього для майбутньої посадки відбираються гарно розвинені рослини, які не уражені ніякими шкідниками. В результаті проведених спостережень проводиться оцінка продуктивності кожної рослини. Тут враховується чимало показників. Передусім кількість бульб отриманих з одного куща – їх має бути щонайменше десять. А також відсутність будь-яких ознак ураження овочів різноманітними захворюваннями та вирівненість бульб за розміром – це означає, що усі коренеплоди мають бути однаковими за розмірами.
Щодо другого способу – виділення апікальної меристеми in vitro, то ним займаються здебільшого у науково-дослідних установах та в насіннєвих господарствах в спеціальних біотехнологічних лабораторіях, де ведеться промислове мікроклональне розмноження вихідного матеріалу на спеціальних поживних середовищах, як правило новореєстрованих сортів.
- Мікроклональним розмноженням є масове безстатеве розмноження у культурі in vitro, при якому отримані рослини ідентичні до вихідної батьківської форми, – пояснює Михайло Йосипович. – Таким чином від традиційних методів розмноження воно відрізняється тим, що дає змогу отримати велику кількість копій з мінімальної кількості вихідного матеріалу. Адже з однієї пробіркової рослини можна отримати 30 і більше тисяч. Також можна отримати, залежно від мети, як генетично однорідного матеріалу, так і сома- клональних варіантів, а ще отримати безвірусний посадковий матеріал при використанні як експланта апікальних меристем та проведення при необхідності термотерапії in vitro. Плючом мікроклонального розмноження є і проведення розмноження рослин протягом року, оскільки їх ріст та розвиток in vitro практично не залежать від сезонних змін. Пересічній людині на перший погляд усе це може видатися чимось фантастичним, проте на практиці все це можна реалізувати. При одній умові – потрібно знати особливості і закономірності цього процесу і, звісно, мати обладнане приміщення для здійснення цих робіт. Виробництво вихідного матеріалу в умовах in vitrо проводиться шляхом розмноження пробіркових рослин та вирощування мікробульб. В обох випадках всі технологічні процеси проводяться в стерильних умовах, а вирощені пробіркові рослини та мікробульби, після проходження відповідної підготовки, висаджують у теплиці, де їх вирощування проводиться аналогічно відкритому ґрунті. Міні-бульби висаджують у відкритий грунт для отримання першого урожаю, тобто польової репродукції. В умовах індивідуального дачного господарства більш простим є клоновий добір який забезпечує підтримання генетичного потенціалу сорту, а для спеціалізованих господарств – відтворення еліти вигідніше проводити шляхом розмноження вихідного матеріалу в умовах in vitro». З власного досвіду можу сказати, що картоплярством я займаюся не один десяток років. І, звісно, випробував не один десяток сортів. Проте сьогодні, після багатьох експериментів, перевагу надаю виробництву вихідного посадкового матеріалу в умовах in vitrо. Під урожай у цьому році ми з сім’єю висадили чимало сортів вітчизняної (Тирас, Серпанок, Берегиня), закордонних: польської селекції (Овація, Тайфун, Румпель, Сіре-на, Ізольда, Аметист), німецької (Беллароза, Рівєра, Бетіна), Нідерландів (Пікасо, Рокко, Санте). Вихідний матеріал закуповую в наукових установах України, Польщі, а розмножую в біотехнологічній лабораторії. В даний час вивчаю і розмножую в умовах in vitro шість сортів картоплі білоруської селекції, проте перевагу надаю сортам Санте, Беллароза які впродовж останніх п’яти років забезпечують стабільно високі врожаї відмінної якості і добре зберігаються. Великим плюсом такої кількості сортів є те, що у випадку коли не вродить один чи другий сорт, то його перекриють інші. Тож без бульби не залишимося в будь-якому разі. Також подобається і те, що сорти дозрівають почергово. В плані раннього дозрівання широко відомий сорт Беллароза, урожай якого, в порівнянні з іншими сортами, можна вибирати на сім – десять днів раніше.
