Осінь– час, коли кожна дата в церковному календарі оживає особливими обрядами. 27 вересня за старим стилем – це день, коли православні схиляються перед Хрестом Господнім. У храмах співають молитви, а серця наповнюються любов’ю. Цей день – про глибокі традиції, які передаються від діда-прадіда. Про історію, що нагадує нам, хто ми є. Давайте розберемо, що робить 27 вересня таким особливим.
Який сьогодні празник церковний по старому календарю?
За юліанським календарем 27 вересня – це Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. У IV столітті цариця Єлена, мати імператора Костянтина, віднайшла в Єрусалимі хрест, на якому розіп’яли Христа. Патріарх Макарій підняв хрест над народом – так і народилося свято Воздвиження.
Цей день – суворий піст, коли не їдять м’яса, яєць чи молока. У церквах правлять літургію, де звучить тропар: “Хресту Твоєму поклоняємось, Владико”. У селах, особливо на Поліссі, люди кроплять хати свяченою водою і перевіряють хрести над дверима – чи міцно тримаються. Бабусі кажуть: “На Здвиження хрест землю гріє, а лихо відганяє”. У давнину вірили, що цього дня не можна ходити до лісу, бо “змії йдуть під землю”, а хто їх потривожить – накличе біду.
Воздвиження Животворящого Хреста Господнього.
Свято Воздвиження – це не лише про реліквію, а й про те, як Хрест змінив світ. У I столітті його вважали символом ганьби, але після Воскресіння Христа він став знаком перемоги над злом. У VII столітті перси викрали частину Хреста, але імператор Іраклій повернув її до Єрусалима, і відтоді свято стало ще урочистішим.
В Україні 27 вересня 2025 року храми, як-от у Почаєві чи Києві, будуть повні. На ранковій службі священники виносять хрест, прикрашений квітами, а віряни стають у чергу, щоб прикластися до нього. У народі є свої правила: не починати нових справ, не шити, не рубати дрова – “бо хрест стоїть над усім”. На Гуцульщині досі ставлять хрести на пагорбах, вірячи, що вони бережуть село від бурі. А ще в цей день печуть коржики у формі хреста – їх кладуть на підвіконня, щоб “захист зайшов у хату”. У давніх монастирях, кажуть, зберігали шматочки Хреста, просочені свяченою олією, які вважали чудодійними.
27 вересня свято по новому календарю.
Для тих, хто живе за новим календарем, 27 вересня – день пам’яті мученика Калістрата та його 49 воїнів. Калістрат, римський солдат жив у III столітті. Він не приховував своєї віри, за що його катували, а потім стратили разом із товаришами. Їхня смерть надихнула інших воїнів хреститися перед кінцем. Також вшановують святого Ніла, який у X столітті жив у печерах Італії й допомагав хворим молитвою.
У католицьких церквах згадують святого Вінсента де Поля – священника, який у XVII столітті рятував бідних під час чуми у Франції. У 2025 році, наприклад, у львівських соборах планують благодійні служби на його честь, де збиратимуть кошти для сиріт. Піст цього дня не суворий, але віряни стараються робити добрі справи – віддати одяг нужденним чи відвідати стареньких. У народі кажуть: “На Калістрата добро вертається сторицею”.
Хто святкує іменини 27 вересня.
Іменини – це день, коли згадують свого святого покровителя. За старим календарем 27 вересня – свято для Аристарха, Зіни та Марка. Аристарх був другом апостола Павла, ходив з ним у місіонерських мандрах і загинув за віру в Римі. Зіна, або Зінаїда, – мучениця, чиє ім’я означає “дочка Бога”.
За новим календарем іменини святкують Дмитро, Іван, Ігнат, Михайло, Петро, Федір. Дмитро – це великомученик із Фессалонік, якого вшановують як захисника воїнів. Ігнат – єпископ, якого за віру кинули левам у Колізеї. У селах іменинникам цього дня печуть медові пироги й замовляють у церкві молебень за здоров’я. Кажуть, що 27 вересня ангел-охоронець особливо уважний, тож молитви іменинників чути далеко. Цікаво, що в давнину цей день вважали вдалим для хрещення дітей, бо Хрест “дає силу”.
27 вересня цей день в історії.
У 1605 році польське військо Ходкевича розбили шведів під Кірхгольмом. У 1781-му Катерина II скасувала гетьманщину. У 1977-му запустили Чорнобильську АЕС А з 1980-го – 27 вересня відзначають Всесвітній день туризму. В Україні це свято люблять: від Карпат до Криму люди вирушають у походи.
27 вересня 2025 року – день для молитви, спогадів і єднання. Чи то в церкві, чи на стежці в горах, він нагадує: віра й історія – це те, що тримає нас разом.
