Груша — то справжня господиня в українських садах. Вона хоч і стоїть на щабель нижче за яблуню, зате смаком і духом може затьмарити будь-яку садовину. Тільки от лихо — ця пані вельми вередлива, любить сонечко і не терпить, коли її садять абиде. Вибрати вдалий саджанець — то ціла наука. Треба вгадати так, аби дерево не вимерзло в першу ж люту зиму і давало такі плоди, щоб і самим поїсти, і сусідам на заздрість. Сьогодні селекція пішла далеко. Можна знайти і такі грушки, що тануть у роті вже в жнива, і такі, що будуть лежати в коморі аж до Різдва, набираючись соку та меду.
Читайте також: Слива Мірабель Нансі: золота легенда у вашому саді — посадка та секрети догляду
Які сорти нині в моді: від ранніх скороспілок до зимових дубів
Перед тим як бігти на базар за щепою, поміркуйте добре, коли ви хочете ласувати врожаєм. Бо ж груша груші не рівня. Садівники з досвідом ділять їх на три гурти, і в кожному є свої «зірки».
Літні скороспілки (ті, що солодшають уже в серпні):
- Улюблениця Клаппа. Оце справжня соковита бомба! Велика, червонобока, солодка, аж губи злипаються. Але є заковика — лежить вона поганенько, за тиждень-два може «спітніти» і стати ватною.
- Лимонка. Ця проста, як двері. Не боїться нічого, родить рясно, а на сушку чи компоти — кращої не знайти.
Осінні красуні (вересень – жовтень):
- Конференція. Ну, цю знають усі. Виглядає вона може й не дуже — така собі «іржава» та довгаста, зате всередині — чистий мед. Стійка до всякої напасті, тому й садять її скрізь.
- Талгарська красуня. Плоди тверденькі, хрумтять під зубами. Вона не боїться далекої дороги, може довго лежати в кошику і не псуватися.
Зимові «лежаки» (знімаємо в жовтні, а їмо зимою):
- Ноябрська. То вже вищий пілотаж. Самі плоди — як кулак, а смакувати ними найкраще в грудні, коли вони вилежаться і наберуть цукру.
- Киргизька зимова. Має трохи дивну форму, зате лежить у льоху ледь не до Великодня, залишаючись твердою та соковитою.
Посадка груші: коли прикопувати та як не занапастити корінь
Садити грушку можна і в осінню пору, і навесні, коли земля розм’якне. Осіння посадка добра там, де зими лагідні — дерево встигне «вхопитися» за землю до морозів. А от на півночі чи в центрі краще почекати до березня, поки бруньки ще сплять.
Вибирайте сонячне місце, де не гуляють протяги. Груша терпіти не може «мокрих ніг», тож якщо у вас на ділянці вода стоїть близько до поверхні — пиши пропало. Треба шукати горбок. Яму копайте глибоку — десь вісімдесят на вісімдесят. На дно кидайте перепрілий гній (тільки не свіжак, бо погорить коріння!), трохи попелу та родючої земельки. Дивіться пильно, аби «коренева шийка» (там, де корінь переходить у стовбур) не застрягла глибоко в землі — нехай виглядає на пару пальців. Після всього — добре підлийте, не шкодуючи води.
Збір врожаю та як вберегти плоди від гнилі
Найбільша біда початківців — чекати, поки груша сама впаде з дерева чи стане м’якою на гілці. Осінні та зимові сорти треба знімати «технічно готовими» — тобто твердими. Як перевірити? Візьміть плід у жменю і легенько крутніть. Якщо хвостик сам відскакує від гілки — час прийшов. Зимові груші тримайте на дереві до останнього, але дивіться на прогноз: вдарить перший морозець — і лежати вони вже не будуть.
Читайте також: Як визначити ступінь підмерзання саду: професійна діагностика та план порятунку
Як тримати груші в льоху, щоб не зморщилися
Груша — бариня вередлива. Вона не любить компанії яблук (бо ті виділяють газ, від якого груша швидше старіє) і дуже боїться вм’ятин.
- Тільки ідеал. Кладіть у ящики лише ті плоди, де ні черв’ячок не сидів, ні гілка не дряпнула. Одна гнилушка за тиждень «заразить» цілий ящик.
- Затишок. Найкраще кожну грушку загорнути в газету або пересипати сухою стружкою з липи чи вільхи. Соснова стружка не годиться — буде чути смолою.
- Холодок. У погребі має бути зимно (близько нуля), але не мороз. І не забудьте про вологість — якщо буде занадто сухо, груша зморщиться, як стара бабця.
Якщо хочете посмакувати вже зараз — занесіть зимову грушу в хату на три-чотири дні. В теплі вона швиденько розм’якне, пустить сік і запахне на всю хату. Оце і буде справжня насолода!
