Мірабель Нансі — це вам не звичайна алича, якою забиті всі посадки. Це справжня аристократка, що приїхала до нас із самої Франції, з Лотарингії. Колись її плоди подавали тільки королям. А тепер кожен може посадити таку диво-сливу в себе під боком. Вона хоч і маленька, як горіх, зате солодша за будь-який мед. Якщо ви хоч раз куштували варення з Мірабелі, то знаєте, що то за смак — бурштиновий, густий і такий пахучий, що голова обертом. Але щоб вона у вас прийнялася і не капризувала, треба знати пару заковик. Бо ця «панянка» хоч і витривала, але любить, щоб до неї підходили з розумом і доброю лопатою.
Читайте також: Яку сливу вибрати для вашого саду
Звідки взялася та Мірабель і чим вона така крута
Сама назва «Нансі» — це не просто слово, то назва міста, де цю сливу обожнюють вже років п’ятсот. У Франції за неї можуть і посперечатися, бо Мірабель для них — то національне золото. Вона відрізняється від нашої простої сливи тим, що м’якоть у неї щільна, а кісточка відскакує сама, тільки но розломиш плід.
Головна її фішка — то цукор і аромат. Вона пахне так, ніби в одному плоді змішали мускат і польові квіти. Садівники її люблять, бо вона не боїться морозів так сильно, як інші «південки», і родить щороку, як оглашенна. Головне — не переплутати її з дрібною аличею, бо Мірабель — то зовсім інша пісня, і смак у неї на три голови вищий.
Як і коли тицьнути саджанець у землю
Найкраще садити Мірабель весною, поки бруньки ще сплять і дерево не почало «гнати сік». Так у неї буде ціле літо, щоб розправити коріння і приготуватися до зими. Але дивіться, куди садите! Мірабель терпіти не може тіні. Якщо посадите її під хатою чи в затишку за високим парканом, вона буде рости хворобливою, а плоди будуть кислими, як лимон.
Яму копайте глибоку — десь на два штиха лопати. На дно обов’язково киньте доброго перегною (тільки не свіжака, бо спалите коріння!) і жменю попелу. Грунт вона любить такий, щоб «дихав», тому якщо у вас суцільна глина, додайте піску. І запам’ятайте: коренева шийка має бути над землею на пару пальців. Посадили — підлийте відра два води, щоб земля щільно облягла корінці й не було ніяких повітряних дірок.
Що робити, аби слива не жирувала, а родила
Мірабель Нансі — дерево вдячне, але якщо за ним не дивитися, воно швидко перетвориться на колючі хащі.
- Обрізка. Оце найголовніше. Весною треба брати секатор і не боятися. Вирізайте все, що росте всередину куща, і те, що виглядає сухим. Якщо крона буде загущена, то всередині заведеться грибок, і замість золотих плодів отримаєте гнилушки.
- Вода. Поки плоди наливаються (це десь у червні-липні), слива хоче пити. Якщо засуха вдарить, вона просто скине весь врожай на землю, і будете збирати тільки «горох».
- Харчі. Весною дайте їй трохи азоту, щоб зелень пішла, а як тільки відцвіте — киньте калію та фосфору. Тоді слива буде солодкою, аж приторною.
Бережіться попелиці! Ця гидота любить Мірабель не менше за вас. Тільки-но побачили, що листя починає крутитися — кропіть негайно, інакше врожаю не бачити.
Збір врожаю: коли пора нести драбину
Дозріває Мірабель Нансі зазвичай під кінець серпня. Ви відразу зрозумієте, коли пора: плоди стають золотими, ніби світяться зсередини, а з того боку, де цілувало сонце, з’являються червоні крапочки.
Не чекайте, поки вона почне сама падати, бо Мірабель — дама ніжна, від удару об землю зразу підуть плями й вона почне гнити. Знімайте її руками, краще з хвостиками. Якщо хочете, щоб вона трохи полежала, беріть таку, що ще трохи пружна під пальцями.
Читайте також: Морозобоїни на плодових деревах: як розпізнати та лікувати тріщини кори
Де тримати це золото і що з ним робити
Свіжа Мірабель — то не яблуко, вона довго не лежить. У холодильнику чи в холодному льоху протримається тижнів зо два, не більше. Тому краще її зразу пускати в діло.
- Заморозка. Це найпростіше. Помив, витяг кісточку (вона там сама вилітає) — і в камеру. Взимку в пиріг чи в компот — смакота неймовірна.
- Джем. Оце те, заради чого варто садити цей сорт. Пектину в ній повно, тому варення виходить як желе, густе і прозоре.
- Наливка. Якщо маєте зайвий врожай — зробіть домашню настоянку. Запах буде такий, що французи локті кусатимуть.
Мірабель Нансі — це дерево для тих, хто любить смак життя. Посадіть її раз — і вона буде тішити вас десятиліттями, нагадуючи, що сонце можна законсервувати в маленькій золотій банці.
