Спроба гармонізувати наше право із європейськими нормами через рекудифікацію ЦК у 2026 році виглядає логічно лише на папері. На практиці ж механічне скасування статусу ФГ заганяє тисячі господарів у юридичний глухий кут, де на кону стоїть найцінніше — право обробляти власну землю.
Спроба примусової корпоратизації: ФГ проти ТОВ
Автори реформи переконані, що форма ФГ — це такий собі радянський рудимент, який варто замінити уніфікованим товариством з обмеженою відповідальністю. Проте юристи-практики бачать у цьому небезпечний перекіс. Адже фермерство — це не корпорація, а специфічний сімейний устрій, де бізнес тісно переплетений із побутом та соціальною відповідальністю перед громадою.
Примусовий перехід у формат ТОВ автоматично тягне за собою ускладнення звітності, обов’язкові аудити та зовсім іншу філософію оподаткування. Фактично, невелику сімейну ферму намагаються втиснути у ті ж юридичні межі, в яких існують транснаціональні агрохолдинги. Це не рівність, а створення умов, за яких малий гравець просто не витримає адміністративного тиску.
Головний страх: що буде з державними актами на постійне користування
Саме тут прихована найбільша загроза. Величезна кількість діючих господарств працює на ділянках, отриманих ще у дев’яностих роках на правах постійного користування. Ці державні акти виписані на конкретну юридичну особу — «Фермерське господарство».
Якщо завтра ФГ як форма зникне, виникне критичне запитання: а хто тепер є господарем землі?
- Відсутність правонаступництва: У нинішніх законопроєктах механізм автоматичного переходу прав від ФГ до новоствореного ТОВ прописаний вкрай туманно.
- Ризик аукціонів: Існує цілком реальна небезпека, що ці землі визнають «вільними» і виставлять на торги. У такому разі фермер, який тридцять років вкладав у цю землю сили й ресурси, змушений буде змагатися за неї з великим капіталом на аукціонах Prozorro. Шансів перемогти латифундиста у малого аграрія майже немає.
Бюрократичне пекло перереєстрації
Зміна вивіски з ФГ на ТОВ — це лише вершина айсберга. Під водою залишається колосальний обсяг паперової роботи, кожна сторінка якої коштує грошей.
- Техніка та нерухомість: Кожен трактор, кожну вантажівку та склад доведеться перереєструвати на нову особу. Це не лише державне мито, а й тижні простою в чергах.
- Ліцензійний колапс: Усі дозволи, включаючи ліцензії на зберігання пального чи використання пестицидів, прив’язані до старого коду ЄДРПОУ та форми власності. Скасування ФГ автоматично анулює ці документи.
- Битва за паї: Найнебезпечніший момент — переукладання договорів оренди з власниками паїв. Для конкурентів це ідеальний шанс «перебити» ціну оренди та переманити пайовиків, поки фермер зайнятий юридичною тяганиною.
Соціальний аспект: вимивання середнього класу з села
Знищення форми ФГ — це удар по ідентичності села. Фермер живе там, де працює. На відміну від ТОВ з офісом у столиці, він зацікавлений у ремонті місцевої дороги чи підтримці школи. Примусова корпоратизація стирає ці межі, перетворюючи агросектор на сухий видобуток прибутку без прив’язки до людей та територій.
Читайте також: Енергонезалежність ферми: як збудувати надійну систему
Замість висновків: де шукати вихід
Реформа не має перетворюватися на інструмент відчуження землі. У 2026 році аграрна спільнота має вимагати від законодавців чітких гарантій:
- Запровадження «нульового варіанту»: Автоматична та безкоштовна перереєстрація всіх активів та ліцензій.
- Залізні гарантії по землі: Пряма норма в законі про те, що право постійного користування зберігається за суб’єктом незалежно від зміни його організаційної форми.
Тільки так рекудифікація Цивільного кодексу стане кроком вперед, а не прихованою ліквідацією фермерства в інтересах великих корпорацій.
