Якщо вам колись доводилося засинати на ходу або відчувати, що сили покидають ще до обіду, то ви точно чули про женьшень. Але навіщо шукати той корінь десь за морями, як у нас на паркані може плестися не гірша штука — лимонник. На Сході його називають «У-вей-цзи», що в перекладі означає «ягода п’яти смаків». І то не пусті слова. Коли береш ту червону намистину в рот, язик спершу чує солодку шкірку, потім тебе «пробиває» кисла м’якоть, далі йде гіркота від зернятка, а на самому кінці — терпкий і навіть трохи солонуватий посмак.
Читайте також: Ягідна екзотика: що цікавого садять у світі та чи приживеться воно в нас
Така мішанина смаків не просто так дарована природою. Кожен із них відповідає за свій орган. Кисле «дбає» про печінку, солодке — про селезінку, а гірке — про серце. Але найбільше лимонник цінують мисливці та мандрівники. Достатньо було з’їсти жменю сухих ягід, аби цілий день бігати горами без утоми. Сьогодні шизандра — це топ-засіб для тих, хто працює мізками або виснажується на роботі. То як же ту дивину приборкати у нас на городі?
Де лимоннику буде «до смаку»: правила посадки
Багато хто робить помилку — купить саджанець, посадить посеред городу на сонці, а потім дивується, чого він всох. Лимонник — то лісова дитина. Він любить, аби ноги були в затінку і в прохолоді, а голова (верхівка лози) — на сонечку.
Перше, що треба затямити: шизандра ненавидить спеку біля кореня. Тому найкраще її садити з північного або східного боку хати чи альтанки. Яму треба копати глибоку, десь на два штихи лопати, і обов’язково на дно кинути битої цегли чи керамзиту. Бо як тільки зачерпнеться вода біля коріння — лимоннику кінець. Землю він любить жирну, з перегноєм і торфом, таку, щоб «дихала». І не забудьте зверху засипати все мульчею: старою тирсою або листям з лісу. Тоді волога не буде тікати, і коріння не «спечеться» в липневу спеку.
Шпалера — то не розкіш, а потреба
Якщо ви думаєте, що лимонник буде рости собі кущем, як смородина, то ви дуже помиляєтеся. Це ліана, і вона має інстинкт — лізти вгору. Якщо не дати їй доброї опори (драбини чи натягнутого дроту), вона буде стелитися по землі. А на землі шизандра не цвіте і ягід не дає, лише пускає пусті пагони, які висмоктують із землі всі соки.
Тільки-но лоза відчує вертикальну опору, вона починає активно розвиватися. Гілки треба розправляти віялом, аби сонечко заглядало під кожен листок. І пильнуйте за обрізкою! Не лізьте до лимонника з секатором навесні, бо він «заплаче». Сокорух у нього такий потужний, що рана не заживає, і ліана може просто витекти й загинути. Ріжте або пізно восени, як уже листя опаде, або вже взимку, коли мороз добре вхопить землю. Вирізайте все сухе і те, що сильно загущує «бороду» куща.
Чим корисний лимонник і як його не «переборщити»
Шизандра — то вам не малина, жменями її їсти не варто. Це потужний стимулятор. В ягодах є така речовина — схизандрин, яка «будить» нервову систему краще за будь-яку каву.
- Для енергії: Якщо відчуваєте, що «батарейка сіла», заваріть собі чаю з листя лимонника. Листя можна сушити і пити цілу зиму. Воно пахне цитриною і дуже м’яко бадьорить.
- Для печінки: Науковці довели, що шизандра допомагає печінці відновлюватися після всякої хімії та ліків. Вона виганяє токсини швидше, ніж популярні аптечні гепатопротектори.
- Настоянка: Найчастіше роблять настоянку на спирту з ягід чи насіння. Це вже серйозні ліки. П’ють їх краплями зранку, аби бути зосередженим і мати ясну голову.
Але будьте мудрі! Якщо у вас тиск зашкалює або серце калатає саме по собі — тримайтеся від лимонника подалі. Також не здумайте пити його на ніч, бо будете очі витріщати до самого ранку і рахувати овець у хаті. Вагітним і малим дітям теж краще не ризикувати, бо рослина дуже впливає на тонус організму.
Читайте також: Дерен: вічнозелена аптека та прикраса саду
Заготівля: як зберегти «п’ять смаків»
Ягоди збирають восени, коли вони стають яскраво-червоними, як коралі, і трохи прозорими. Найкращий спосіб — перетерти їх із цукром. Таке «сире варення» в холодильнику стоїть довго і не втрачає сили. Також можна сушити ягоди, але не в духовці на великому вогні, а десь на горищі в холодку, аби ефірні олії не вивітрилися.
Виростити шизандру — то ніби завести на подвір’ї вірного друга. Вона і затінок дасть, і око порадує гарними китицями, і в скрутну хвилину сил додасть. Головне — дати їй добру опору і не дати засохнути влітку. Посадіть собі хоч один кущ, і ви забудете, що таке аптечні вітаміни.
