Серед безлічі сортів гострого перцю Цицак посідає особливе місце. На відміну від маленьких і надзвичайно гострих чилі, цей перець має довгі, великі плоди,. Вони за формою нагадують солодку Капію, але з характерним «вогником» всередині. Свою назву він отримав від традиційної вірменської страви. Яка готується шляхом природного бродіння. Саме у квашеному вигляді Цицак розкривається найкраще. Його гострота стає м’якою, з’являється приємна кислинка. А аромат спецій просочує кожне волокно.
Читайте також: Кервель: ажурна пряність зі смаком анісу на вашому городі
Для садівника цей сорт привабливий своєю невибагливістю та врожайністю. Один кущ може дати кілька десятків плодів, які гарно виглядають на грядці. Та стають основою для багатьох кулінарних експериментів. Проте, щоб отримати справжній Цицак, а не просто гіркий стручок, потрібно знати декілька правил. Від вибору місця на городі до правильного моменту збору врожаю, коли перець ще не почав червоніти, але вже набрав потрібної міцності.
Особливості посадки та вирощування Цицака
Як і всі перці, Цицак — культура теплолюбна. Його вегетаційний період досить тривалий, тому вирощування через розсаду є обов’язковим. Посів зазвичай проводять наприкінці лютого або на початку березня. Насіння сорту Цицак сходить дружно. Особливо якщо його попередньо замочити у стимуляторі росту або просто у теплій воді.
Висадка в ґрунт. Головна небезпека для гострого перцю — це сусідство із солодким. Якщо ви посадите Цицак поруч із болгарським перцем, відбудеться перезапилення. У результаті ваш солодкий перець стане гірким, а Цицак може втратити свою фірмову форму та смак. Тому намагайтеся рознести ці культури в різні кінці городу або розділити їх високими рослинами, наприклад, кукурудзою.
Ґрунт для Цицака має бути легким та поживним. При висадці розсади в кожну лунку корисно додати жменю перегною та трохи попелу. Важливо не заглиблювати стебло більше, ніж воно росло в горщику, щоб не спровокувати загнивання кореневої шийки.
Догляд за кущами та формування врожаю
Цицак — досить потужна рослина, кущі можуть досягати 60–80 см у висоту. Вони потребують багато світла та регулярного поливу. Проте пам’ятайте: якщо ви хочете, щоб перець був більш гострим, полив можна трохи обмежити в період дозрівання плодів. Легкий стрес змушує рослину виробляти більше капсаїцину — речовини, яка і відповідає за «пекучість».
Підживлення. Протягом літа перець варто підгодувати два-три рази. Перший раз — через два тижні після висадки (азотні добрива для росту зелені), другий — під час масового цвітіння (калійно-фосфорні), і третій — коли почнуть наливатися перші стручки.
Цей сорт не вимагає складного формування. Але якщо кущ занадто густий, можна видалити нижнє листя до першої розвилки. Це покращить циркуляцію повітря і зменшить ризик появи грибкових захворювань, особливо якщо літо видалося дощовим.
Збір плодів та підготовка до квашення
Найцікавіший момент у вирощуванні Цицака — це збір врожаю. Для класичного квашення по-вірменськи плоди збирають у стадії технічної стиглості, коли вони вже великі, але все ще мають світло-зелений або злегка жовтуватий колір. Червоний Цицак теж смачний, але він стає м’якшим після бродіння, а ми цінуємо цю закуску саме за хрускіт.
Перед тим як почати готувати, досвідчені господині радять залишити зібраний перець у тіні на 2–3 дні. За цей час він трохи «підв’яне», стане еластичним. Це потрібно для того, щоб під час квашення шкірка не лопнула, а сам перець не набрався занадто багато розсолу всередину.
Читайте також: Соус деміглас: історія, класичний рецепт та секрети приготування
Секрети класичного квашення перцю Цицак
Рецепт справжнього Цицака простий, але вимагає точності. Головні інгредієнти — перець, багато часнику, великий пучок кропу (бажано з парасольками) та сіль.
1. Підготовка. Кожен перчик потрібно проколоти виделкою у 2–3 місцях або зробити невеликий надріз біля плодоніжки. Це дозволить розсолу рівномірно проникнути всередину.
2. Розсіл. На 1 літр холодної води беруть 2 столові ложки солі (без гірки). Сіль має бути звичайною кам’яною, не йодованою.
3. Процес. У ємність викладають шарами зелень, часник і перець, після чого заливають розсолом. Зверху ставлять гніт.
4. Бродіння. Перець має стояти при кімнатній температурі від 3 до 7 днів. Ви зрозумієте, що він готовий, коли колір зміниться з яскраво-зеленого на оливковий.
Після того як процес бродіння завершиться, розсіл зливають. Перець щільно укладають у банки, заливають свіжим маринадом або просто простерилізованим старим розсолом і відправляють на зберігання в холод. Така закуска ідеально підходить до жирного м’яса, плову або просто до скибки чорного хліба з салом.
