Перепілка — це не просто маленький птах, а справжня знахідка для тих, хто хоче зайнятися птахівництвом без великих витрат і з максимальною віддачею. Вони належать до родини фазанових, а за способом життя й поведінкою мають багато спільного з куріпками. Ці пташки давно поширилися по всій земній кулі й чудово почуваються навіть у не найтеплішому кліматі.
Несучість і продуктивність
Попри свої скромні розміри, перепілка дає до 280 яєць на рік — і це не перебільшення. Уявіть собі: маса яєць, які знесе одна самка за рік, може перевищувати її власну вагу в 24 рази! Для порівняння: у курей це співвідношення значно скромніше — десь 1 до 8. Ще одна перевага — перепілки не припиняють нестися навіть під час линьки. Якщо підгодувати їх правильно — наприклад, додавати в раціон топінамбур або кропиву — це лише покращить результат. Курці треба пів року, щоб дорости до нормальної несучості. А от перепілка вже через 6–8 тижнів після народження готова і до кладки яєць, і до того, щоб стати частиною бульйону (якщо вже на те пішло). Інкубація в них теж блискавична — всього 17 днів, і нове покоління вже пищить у брудері. За рік можна вивести до п’яти генерацій. Швидкість — їх друге ім’я.
Простота утримання
Перепілкам не потрібен вигул, вони чудово живуть у клітках або пташниках, захищених від хижаків. Прибирати за ними — раз на тиждень, і то швидко. Одна пташка з’їдає приблизно столову ложку корму на день — трохи більше 30 г. Це в рази економніше, ніж утримання тієї ж курки.
Інкубація: коротко і по суті
Найдешевше розпочати — придбати яйця й вивести перепелят самостійно. Інкубатор — ваша лабораторія, а брудер — домашнє «пологове» відділення. Головне — тримати температуру 37,5°C і вологість близько 60%. Яйця перевертати мінімум тричі на день, а на 17-й день — чекайте на перших малюків. Тут важливо дати їм самому вилупитися — не поспішайте допомагати. Після цього пташенята переселяються в брудер, де має бути тепло, сухо й без протягів.
Годування молодняка
Перші дні — критичні. Краще не вигадувати, а взяти спеціальний стартовий корм для перепелів, бо їм потрібно аж 25% білка. У перший тиждень поїлки й годівнички ставлять ближче до тепла, потім поступово розносять по кутках брудера.
Ізоляція, маркування, контроль
Перепели — не ті, хто легко уживається. Їх потрібно тримати окремо від інших птахів і навіть розділяти за віком. Якщо плануєте розведення — не змішуйте «родичів». Обирайте пари з різних кровних ліній, маркуйте їх, інакше в майбутньому можуть бути проблеми: безпліддя, виродження, агресія. Оптимальне співвідношення — 1 самець на 5 самок у вольєрі, або 1 на 2 в клітці. Інакше будуть бої, а з ними — травми й летальні наслідки.
Профілактика та комфорт
Ці пташки — витривалі, але гігієна ще нікому не завадила. Раз на тиждень клітку прибрали, поставили зольну ванну (зола + пісок) — і ваші перепілки будуть вдячні. Від паразитів допоможе профілактична обробка Івермектином — краще раз зробити, ніж потім мати мороку.
Світловий режим
Щоб перепілка не переставала нести яйця — потрібно не менше 16 годин світла на добу. Але думки тут розділились: дехто спеціально дає пташкам «перепочити», аби продовжити їм життя та уникнути виснаження.
Перепілка — це не просто маленький птах. Це високопродуктивна, невибаглива, рентабельна альтернатива іншим видам птиці, особливо для тих, хто хоче розпочати своє невелике господарство. А якщо все робити з розумом — отримаєте стабільну кладку, смачне м’ясо й купу задоволення від процесу.
