Розташоване на півночі України, місто стоїть на берегах Десни. Серед лісів і рівнин, що формують особливий клімат. Середньорічна температура близько 7°C, опадів – до 550 мм на рік. Зими сніжні, але відлиги часто розтоплюють замети. Літо тепле, хоча спека до +33°C останніми роками трапляється частіше. Кліматичні зміни додають своїх ноток: дощі стали ряснішими, а посушливі дні затягуються, що відчувають і городяни, і фермери в околицях.
Що змушує погоду в Чернігові мінятися
Погода в Чернігові – це як танець повітряних мас, де кожен учасник диктує свої правила. Західні вітри приносять вологу особливо влітку. Східні потоки дарують ясні дні, але взимку можуть затягнути мороз до -22°C. Улітку тепле повітря з півдня нагріває місто до +32°C. Десна додає вологості, а ліси навколо створюють тумани. Вранці місто ніби пливе в хмарах.
Клімат змінюється: за останні 10-12 років сильні зливи почастішали на 7-8%, а спекотні періоди стали довшими. Рівнинний рельєф Чернігівщини дозволяє вітрам гуляти вільно, тож погода може змінитися за кілька годин. Наприклад, у центрі міста сонячно, а на околицях біля Десни – уже дощить. Локальні особливості, як заболочені ділянки, додають непередбачуваності.

Як синоптики вгадують погоду
Синоптики в Чернігові – це детективи, які розплутують примхи природи. Метеостанції щогодини вимірюють температуру, тиск, вологість і силу вітру. Супутники стежать за хмарами, а радари ловлять наближення гроз чи снігу. Ці дані закидають у комп’ютерні моделі, які малюють прогноз на день-два з точністю до 90%. Для тижневих передбачень дивляться на старі записи: як часто в Чернігові йшли дощі в серпні чи сніг у лютому.
Десна та ліси ускладнюють роботу: у низинах тумани густіші, ніж у центрі біля Валу. Технології дають чітку картинку, але досвід синоптика додає нюансів. Інколи вони просто знають, що комп’ютер не врахував вологість від річки, і коригують прогноз вручну.

Чому прогнози інколи помиляються
Погода – це як примхливий сусід: ніколи не знаєш, що вона викине. У Чернігові прогноз може не справдитись через дрібницю – хмара повернула не туди чи вітер змінив напрямок. Десна та ліси додають хаосу: дощ, який мав залити місто, може обійти його через рельєф. Фронти з Білорусі чи Росії інколи приходять швидше, ніж чекали, і дані застарівають.
Короткострокові прогнози рідко підводять, але на тиждень точність падає до 60-65%. Атмосфера надто складна, а даних із сусідніх регіонів не завжди вистачає. Проте синоптики не здаються: нові радари й програми допомагають краще розуміти, що задумала природа.
