Ужгород – місто на кордоні, де погода може зіпсувати пікнік біля річки Уж чи змусити ховатися від зливи в замку. То сонце гріє, ніби запрошує до виноградників, то раптовий мороз засипає снігом вулиці. Місцеві звикли до таких сюрпризів. Близькість Карпат, річка та західні вітри роблять клімат м’яким. Давайте розберемо як синоптики намагаються його вгадати та чому іноді все йде шкереберть.
Що змушує погоду в Ужгороді мінятися
Ужгород розташований біля Карпат Це робить його клімат помірно-континентальним з м’якими рисами. Літо тепле, з температурами до +27°C у липні, коли спека висушує схили пагорбів. Взимку стовпчик падає до -10°C, але середня температура січня тримається біля -5°C. Опадів чимало – 600-700 мм на рік, з піком улітку, коли грози ллють до 90 мм на місяць.
Зміни викликають повітряні маси: атлантичні фронти приносять дощі та тепло, східні – сухість і мороз. Карпати пом’якшують перепади, але в долині річки Уж вологість вища, особливо біля мостів. Глобальне потепління підняло температури на 1-1,5°C за останнє десятиліття, зими стали м’якшими, а посухи влітку – частішими. Міська забудова нагріває центр: асфальт на Театральній площі тримає тепло, тож там спекотніше на 2-3°C, ніж у парку Боздош. Опади нерівномірні: сухий березень дає 40 мм, вологий липень – до 100 мм. Усе це робить ужгородську погоду такою ж норовливою, як гірська річка після зливи.

Як синоптики вгадують погоду
Метеорологи в Ужгороді спираються на станції, які фіксують температуру, тиск, вологість і вітер. Дані йдуть до Українського гідрометцентру, де їх обробляють комп’ютерні моделі. Супутникові знімки показують хмари, радари ловлять опади в реальному часі – наприклад, швидкість вітру міряють з точністю до 0,2 м/с.
Короткострокові прогнози на 1-3 дні базуються на свіжих вимірах і моделях типу COSMO чи GFS, що враховують Карпати та долину. Тижневі передбачення додають статистику з архівів за 20-30 років, порівнюючи з подібними ситуаціями. Синоптики вручну коригують, бо, скажімо, гірський бриз чи гарячий асфальт біля вокзалу можуть усе змінити. Точність сягає 85-90% для найближчих днів, але залежить від обладнання – старі датчики іноді дають похибку в 1-2°C.

Чому прогнози інколи помиляються
Атмосфера – це як ужгородський ринок: усе кипить і міняється за хвилину. Дрібна зміна, як зсув вологості на 2%, може зіпсувати прогноз. У Ужгороді станцій замало, щоб охопити кожен район – дані з центру не завжди пасують до околиць біля кордону. Супутники пропускають дрібні хмари, а пагорби додають несподіванок.
Моделі спрощують реальність, ігноруючи деталі, які вилазять через дні. Екстремальні події, як грози чи хуртовини, розвиваються швидко, їх важко піймати. Кліматичні зрушення ускладнюють: старі шаблони втрачають силу, бо температура росте, а опади стають нерівномірними. Через це прогнози на тиждень часто дають лише тенденцію, а не точну картину – точність падає після 5 днів.
Щоб не промокнути на фестивалі чи не змерзнути біля пам’ятника Шевченку, перевіряйте оновлення щодня. Ужгородська погода – як саме місто: приємна, але з характером.
