Утримання овець — справа нелегка, але файна, якщо знати, як до неї підійти. Однак вівчарство може принести добрий зиск, якщо правильно організувати годівлю, випас і догляд. Розкажемо, які системи утримання овець є в Україні, як пасти їх влітку, тримати взимку і як відгінна технологія працює в горах. Тож, ґазди, беріться до діла!
У вівчарстві все залежить від погоди, землі й того, як ви організуєте працю. Щоб отара була здорова, а вовна й м’ясо — якісні, треба підібрати правильну систему утримання. Ось які вони бувають:
- Пасовищно-стійлова: Файно працює там, де є зимові пасовища. Вівцематок під час ягніння годують заготовленим кормом, а решту овець підгодовують взимку та рано навесні.
- Стійлово-пасовищна: Підходить для Волині, де кормів вдосталь, але зимових пасовищ бракує. Взимку вівці сидять у кошарах із вигульними майданчиками, а влітку пасуться на полях.
- Стійлова: Добра для країв із розвиненим землеробством, де пасовищ катма. Взимку овець тримають у хлівах, годують там же, а влітку — на вигульно-кормових майданчиках.
- Відгінна: Практикують у гірських районах, як-от у Карпатах. Влітку отару гонять на полонини, а восени, як сніг падає, вертають у долини.
Літнє пасовищне утримання: як пасти овець
Навесні вівці з кошари переходять на пасовища. Різко міняти корм не можна, бо вівці занедужають. Спочатку дають сіно перед вигоном, а потім, як звикнуть до трави, припиняють. Перед випасом обрізають ратиці, щоб ноги були здорові.
Пасти краще розгорнутим фронтом — так вівці менше топчуть траву й наїдаються досхочу. Зранку йдуть на гірші ділянки, а потім — на кращі. Випас починають до сходу сонця, а в спеку дають відпочити в тіні з 10-11 до 14-16 години. Ввечері пасуть до темряви, а деколи й уночі — до 23-24 години.
Вода — то життя для овець. На 1 кг сухого корму треба 2-3 л води. Доросла вівця випиває 3-4 л, а в спеку — до 6 л. Напувати треба 2-3 рази на день, а водопій має бути не далі 2,5-3 км на рівнині й 1-2 км у горах. Вода — не холодніша +10°C.
Сіль дають розсипну в годівницях на тирлі, бо з лизунців вівці не наберуть норми. Після 5-6 годин випасу вівці наїдаються, а потім стільки ж часу жують, лежачи спокійно.
На пасовищі тирло не огороджують, але ставлять розкіл із переносних щитів для огляду чи ветобробки. Щити збивають у прохід 70 см завширшки й 6-8 м завдовжки, а наприкінці — клітка для відбору овець.
Нові пасовища не пасуть у рік закладки — трава ще слабка, вівці можуть її витоптати. Починають випас, коли трава виросте до 12-14 см. На бобових травах вівць привчають поступово, годуючи спершу сіном, щоб не було тимпанії.
Зимове стійлове утримання: як дбати про отару
Взимку вівці живуть у кошарах і на вигульних майданчиках. Приміщення чистять від гною до червня, підсипають глину, трамбують, дезінфікують. Підлогу посипають негашеним вапном (1,5-2 кг на 1 м²) і застеляють соломою.
Розпорядок дня:
- 7-8 год. — перша даванка сіна чи соломи;
- 9-11 год. — друга даванка грубого корму чи силосу;
- 11-12 год. — водопій;
- 12-13 год. — уся норма концентратів;
- 17-18 год. — остання даванка грубого корму.
Напувають із поїлок із підігрівом. Перехід на стійло роблять за 7-10 днів, скорочуючи випас і даючи сіно та концентрати.
Щоб вовна була файна, годують за нормами, не дають сміттю липнути до руна. Кошару тримають сухою, а на майданчиках роблять тверде покриття, щоб вовна не бруднилася. Для таврування беруть фарбу на ланоліні, щоб не псувати руно.
Слабких овець відбирають, годують окремо. Отару ділять на групи по 250 голів за вгодованістю й, для маток, за строком осіменіння.
Зимовий випас можливий, де сніг тонкий (10-12 см) — на півдні України. Але треба підгодовувати сіном і концентратами, не ганяти далеко від кошари й не пасти в дощ чи вітер.
Відгінне утримання: полонинський хід
У Карпатах отару гонять на полонини десь із 20 травня, коли трава готова. Літування триває 4-4,5 місяці — до вересня. Овець стрижуть за 30 днів до вигону, коли температура +12°C і вище — у Прикарпатті це середина квітня.
Ягнят відлучають за 5-7 днів до полонини, якщо ягніння було з 1 по 15 березня. Парування роблять із 20 вересня по 10 жовтня, після повернення з гір.
На полонину гонять молочних маток, ярок і валухів — 100-300 голів. Барани йдуть окремо, щоб не було раннього парування. Перед вигоном дивляться на здоров’я, особливо молочні залози, бо молоко змішують від усіх овець.
Доїння зменшують, коли трава слабшає, а в серпні припиняють, щоб матки відновилися до парування. Після полонин вівці ще місяць пасуться на сінокосах, а на стійло йдуть, коли холодно чи сніг лягає.
Документальний фільм про вівчарство:
Вівчарство: не бійся праці
Утримання овець — це наука і мистецтво. Правильний випас, зимовий догляд і відгін у гори дають файну вовну, м’ясо й молоко. Отож, ґазди, дбайте про отару, і зиск буде добрий!
