Травоїдні свині — це справжнє відкриття для господарів, які прагнуть мати невибагливу, охайну і, що важливо, дуже смачну на м’ясо породу. В Україні найбільше поширення отримали три напрями: в’єтнамська вислобрюха, корейська лінія цієї ж породи, а також угорська мангалиця, що має власні унікальні риси.
Азіатські вислобрюхі: в’єтнамська, корейська та їх «рідня» – мініпіги
Почнімо з того, що в’єтнамська і корейська породи — це не зовсім різні свині, як багато хто думає. Обидві лінії належать до азіатської вислобрюхої свині. Їх одночасно завезли в наші краї з В’єтнаму та Кореї, тому й з’явився поділ за географічною ознакою. Вважається, що корейські тварини швидше набирають вагу — але насправді це не підтверджується чіткими даними. Ріст, розвиток і маса залежать переважно від умов утримання, корму та догляду. А ще в цю компанію входять мініпіги — милі карликові свинки, яких більше розводять не для м’яса, а для душі. Такі поросятка перетворилися на справжніх хатніх улюбленців. М’ясо азіатської вислобрюхої: делікатес, а не просто свинина. Ці свинки не лише милі, а й надзвичайно продуктивні. Їх м’ясо — соковите, м’яке, з тонким шаром сала (лише 2–5 см!), яке при цьому має прошарки м’яса і тане в роті. Особливий беконний тип будови тіла забезпечує ідеальний баланс м’яса й сала. Малі ребра нагадують кролячі, а тіло — широке, з розвиненою грудною кліткою, коротенькими ніжками й характерним черевцем. Ці свині — чемпіони з росту. Свинки досягають статевої зрілості вже у 4 місяці, кнури — у 6. У віці 6–7 місяців, вагою 50–70 кг (залежно від раціону), їх уже можна забивати. При хорошому догляді до 8 місяців вони можуть дотягнути й до 80–120 кг!
Характер і поведінка.
Азіатські свинки — не лише продуктивні, а ще й напрочуд лагідні. Вони спокійні, не нервові навіть при вигодовуванні потомства. А ще — чистюлі! Завжди чітко розділяють місце для сну і туалету. Завдяки міцному імунітету вони добре витримують навіть прохолоду, але не люблять протяги, мають бути захищені від холоду. Однак є нюанс — ці свині не люблять сидіти в закритому загоні. Їм потрібен простір для вигулу. І ще: поросятка цієї породи коштують недешево.
Угорська мангалиця — пухнаста, як баран, смачна, як делікатес
Мангалиця — не просто свиня. Це велетенський кучерявий звір, якого ви точно не сплутаєте ні з ким іншим. Виведена в Угорщині ще у ХІХ столітті, вона має масивне тіло й густу вовну, яка взимку скручується в завитки. А поросята мають «кабанячі» смуги, як у диких родичів. Особлива прикмета чистокровної мангалиці — темна пляма на вусі. Весною вона линяє, а взимку — виглядає наче свиня в шубі. М’ясо у неї м’яке, соковите, сало — еталонне. Саме з нього готують хамон, лардо та інші елітні страви. Бонус — справжня мармурова свинина, яку так цінують ресторатори.
Але є особливість: мангалиця не витримує кліткового утримання. Їй потрібен простір, рух, пасовище, а ідеально — ще й ліс. Свиня-пастух — ось справжнє визначення цієї породи.
Читайте також: Правильне облаштування козівника: вентиляція, підлога та оптимальний простір
Годування: правда і міфи
Попри назву «травоїдна», однієї лише трави їм мало. Повноцінний раціон — це зернові: суміш пшениці, ячменю, висівок. Давати корм слід двічі на день, в об’ємі приблизно 0,7–0,8 літрової банки на особину. Зимою обід повинен бути калорійним і щільним. Зернові мають складати до 70% меню. Допускається щедра порція овочів: буряк, морква, кабачки, падалиця, картопля — усе йде в хід. Але важливо — не перегодувати! Жир – це добре, але в міру. Кукурудза, овес, горох — лише до 10% денного об’єму. А ще їм дуже корисні каші з зернових. Під час вигулу вони самі доповнюють раціон травою, корінцями, жолудями, каштанами. Не можна забувати й про воду. Поїлки мають бути постійно повні. А раз на певний період — риб’ячий жир або вітаміни. При гарному годуванні тварина набирає 700 грамів живої ваги щодня!
Хвороби: профілактика і лікування
Азіатські свинки мають відносно міцне здоров’я, але все ж трапляються проблеми:
Сальмонельоз — загрожує поросятам у перші 5 місяців життя, особливо при поганій санітарії. Лікування — Тетрациклін або Левоміцетин (30 мл на 1 кг ваги двічі на день). Свиняча пика (бешиха) — найчастіше у молодняка до року. Лікування — антибіотики та сироватка, призначені ветеринаром. Чума— смертельна хвороба. Лікування немає. У разі зараження тварин утилізують шляхом спалення. А ще — обов’язково регулярно проводити дегельмінтизацію. Це правило номер один у профілактиці!
Умови утримання
Травоїдні свині не надто вибагливі. Але кілька правил треба знати точно:
Чистота у вольєрі — обов’язкова.
Захист від протягів — обов’язковий, особливо взимку.
Тепле приміщення в холодну пору — життєва необхідність для поросят.
Температура в перші дні життя — не нижче 27°C!
А головне — якщо не забезпечити вигул, свинка почне швидше накопичувати сало, особливо при переїданні зерна.
Підсумок: Травоїдні свині — це не лише естетика, а ще й вигідна, смачна, розумна альтернатива звичайним породам. Головне — дбати, годувати з розумом і не шкодувати любові
