Коли перший укіс трав уже кілька днів лежить у полі під весняним сонцем, у кожного господаря починає сіпатися око. Хочеться якнайшвидше загнати трактор і закатати все в щільні тюки, поки не пішов дощ. Але поспіх у цій справі — найкоротший шлях до катастрофи. Затюкуєш трохи сирувату траву, і вже за тиждень усередині сховища почнеться незворотний процес. Корми зацвітуть, покриються білим нальотом, а в гіршому випадку — стіг просто спалахне зсередини через самозаймання.
Скільки відсотків вологості має бути в готовій траві
Для безпечного тривалого зберігання в закритих приміщеннях вологість сіна перед пресуванням має становити не більше 15–17 відсотків. Це залізне правило, яке не залежить від того, пресуєте ви злакове різнотрав’я чи примхливу люцерну.
Якщо загнати прес-підбирач у поле, коли вологість маси становить більше 20 відсотків, усередині щільного тюка повністю припиняється доступ кисню, але залишається ідеальне середовище для розвитку термофільних бактерій та грибків. Трава починає «горіти». Температура всередині пресованого рулону може піднятися до 70 градусів Цельсія. При такій температурі білок руйнується, сіно стає коричневим і пахне тютюном. Худоба такий корм їсти не буде, а мікотоксини в плісняві можуть викликати серйозні отруєння.
Для точного вимірювання великих об’ємів перший укіс краще перевіряти спеціальним приладом. Сучасний вологомір для сіна дозволяє за дві секунди дізнатися точний стан маси всередині валка або вже готового рулону. Достатньо занурити довгий металевий щуп углиб трави, і цифрова панель покаже реальний відсоток вологості. Це знімає будь-які сумніви та страхи перед запуском техніки. Про те, які бувають типу цих приладів, як правильно налаштувати датчик під люцерну чи злакові та чому дешеві китайські моделі часто брешуть на свіжій траві, ми детально розповімо в окремому матеріалі.
Як перевірити вологість сіна народними методами
Спеціальний електронний вологомір з довгим щупом є далеко не в кожному господарстві. Наші діди та батьки обходилися без електроніки, використовуючи прості біологічні та фізичні ознаки підсохлої трави. Ці хитрощі чудово працюють і зараз під час оцінки готовності поля.
Тест на скручування (джгут). Візьміть невеликий пучок трави з нижньої частини валка, де просихає найповільніше. Міцно затисніть руками за кінці та починайте скручувати в тугий джгут. Якщо на згинах виділяється хоч крапля соку або долоні стають вологими — пресувати категорично не можна, вологість вища за 22 відсотки. Якщо стебла тріщать і ламаються — сіно готове.
Тест на колір нігтя. Проведіть нігтем по стеблу товстої рослини з силою, ніби здираєте шкірку. Якщо під нігтем збирається зелена волога — серцевина ще сира.
Шурхіт у валку. Переверніть валок вилами в обідню пору. Готове сіно має видавати характерний металевий шурхіт. Якщо маса перевертається м’яко, без звуку — всередині ще сидить роса або сонячна волога.
Що робити якщо затюкували сире сіно
Бувають ситуації, коли хмара вже заходить, і доводиться забирати з поля вологувату траву на свій страх і ризик. Залишати такі тюки на купі не можна — згниють.
По-перше, не складайте свіжі тюки першого укосу відразу в щільний стіг. Залиште їх на полі або під навісом у «шаховому» порядку, залишаючи між ними зазори в 20–30 сантиметрів для протягу. Сіно повинно провітритися і скинути зайву вологу протягом 2–3 тижнів.
По-друге, використовуйте звичайну кам’яну сіль великого помолу під час складування. Сіль — це природний абсорбент, який витягує вологу та зупиняє розвиток гнильних бактерій. Коли викладаєте ряди тюків у сіновалі, щедро пересипайте кожен шар сіллю з розрахунку приблизно 10–15 кілограмів солі на одну тонну сухих кормів. Особливу увагу приділяйте стикам між прямокутними блоками, де вентиляція найгірша.
Читайте також: Який шпагат для прес підбирача купити на перший укіс
Чек лист перевірки готовності сіновалу до приймання першого укосу
Перш ніж привезти перші причепи з поля, підготуйте місце зберігання за цим коротким списком:
Очищення підлоги: повністю виметіть залишки минулорічної соломи та трухи, де зазвичай зимують спори плісняви та гнилі.
Організація піддонів: ніколи не кладіть нижній ряд тюків прямо на землю чи бетон. Обов’язково вистеліть підлогу дерев’яними піддонами або зробіть настил зі старої сухої соломи завтовшки мінімум 20 сантиметрів.
Перевірка покрівлі: огляньте дах навісу чи сараю на наявність дірок після зими. Один протікаючий стик шиферу може зіпсувати до двох тонн готового корму навколо.
Вентиляційні продухи: переконайтеся, що під стелею та у фронтонах є вільні отвори для виходу теплого вологого повітря, яке активно виділятиметься в перші два тижні зберігання.
