Спаржа на городах – то справжній тренд! Ця ніжна городина не лише смачна, а й корисна, тож не дивно, що волинські господарі дедалі частіше беруться її вирощувати. Дізнайтесь, як правильно садити спаржу, доглядати за нею, боротися зі шкідниками та готувати смачнючі страви, щоб насолоджуватися її користю та смаком!
На городах спаржа – то вже не дивина, а справжня модна городина! Її ніжні пагони смакують, як делікатес, а користь – як із аптеки. Розкажу, що за рослина, як її доглядати, які болячки чіпляються і як із неї зготувати щось файне!
Що таке спаржа?
Спаржа – то з родини спаржевих, де аж понад 200 видів. Але для їжі беруть лиш кілька. Росте вона всюди – від Європи до Азії, де клімат помірний чи субтропічний. Ще в Давній Греції багатії ласували спаржею, а нині вона – «королева овочів» у всьому світі. У Китаї під неї 70 тисяч гектарів відведено, а в США та Німеччині вона тоже в пошані. У нас на Волині найчастіше садять овочеву спаржу – з міцним корінням, що дає соковиті пагони. Їх зрізають молодими, бо як листочки розпустяться, стебло тверде, як дрючок, і смаку нема.
Чим корисна спаржа?
Спаржа – то скарб для здоров’я! У ній купа вітамінів: A, C, E, K, B, PP, а ще клітковина, калій, магній, залізо, селен. Аспарагін серце гріє і тиск виправляє, кумарини судини чистять, а фолієва кислота – для молодості шкіри та здоров’я вагітних. Води в ній 91%, калорій – кот наплакав, тож для тих, хто за фігуру пильнує, – саме те. Спаржа помагає ниркам, сечовивідним шляхам, а вагітним – кістки й тканини плоду будує. Сік із пагонів у косметиці – то як еліксир для шкіри. Але не всім вона до смаку: як маєш цистит, ревматизм чи болячки шлунка, краще не їж. Малюкам до трьох літ і алергікам тоже обережно.
Особливості вирощування спаржі
Цікаво, що спаржа буває зелена, біла і фіолетова – кожна зі своїм характером. Зелена – найпростіша, саджу на сонці, і вона собі росте. Біла – то вже панянка, її «вибілюють», загортаючи землею, щоб сонце не світило. Як пагін трішки визирає, його ножем акуратно ріжуть – смак ніжний, але роботи купа. Фіолетову спочатку трішки засмагаю на сонці, щоб колір набрався, а тоді загортають. Виглядає гарно, але пильнувати треба.
Чи важко ростити спаржу?
Спаржа – не надто вибаглива, але любить, щоб усе було по-її. Найважніше – вибрати місце, бо вона там житиме 15–20 літ. Грядка мусить бути сонячна, ґрунт – пухкий, супіщаний, із поживою. Готувати землю починай восени: перекопай і кинь 40 г сульфату калію та 70 г суперфосфату на метр квадратний. Навесні боронуй, додай 60 г золи й 20 г аміачної селітри. Спаржа хоче поливу, прополки, розпушування між кущами та добрив час від часу.
Як виростити спаржу з насіння?
З насіння врожай чекати чотири роки, тож багато хто бере дворічні кущі. З насіння ростити – то клопіт. Замочи насіння в теплій воді на 3–4 дні, міняй воду двічі на добу. Потім поклади на вологу ганчірку, жди паростків. Як проклюнуться, сій у ящики з субстратом. Коли рослини витягнуться до 15 см, пересаджуй у більші горщики, корінці трішки підріж. Далі загартовуй – привчай до повітря. Як зможуть ночувати надворі, сій у ґрунт – десь на початку червня.
Як доглядати за спаржею після посадки?
Перші два тижні поливай щедро – корені ростуть, рослина силу набирає. Без води ніяк! Розпушуй землю, бур’яни виполюй. Влітку варто внести настій пташиного посліду, розведений водою. Перед зимою підсип мінеральні добрива, щоб спаржа набралася сили.
Коли й як рвати спаржу?
Пагони ріжуть із квітня до середини червня. Перші два роки спаржа корені нарощує, тож ріжуть із третього-четвертого року. Бери пагони, коли 15–20 см, залишай пеньки на 2 см. Ріж уранці чи ввечері. У перший рік не бери більше 5–6 пагонів із куща, щоб не виснажити. Потім із одного куща можна до 30 пагонів зібрати.
Чи справді товстіші пагони кращі?
Подейкують, що товсті пагони – то більше вітамінів, а тонкі – смачніші. Та то брехеньки! Товщина залежить від сорту й віку куща – старші кущі дають грубші пагони. На смак чи користь то не впливає.
Шкідники та хвороби спаржі
Спаржа міцна, але болячки бувають. Іржа – грибок, що гальмує ріст, пагони не лізуть, листя жовкне, врожай падає. Фузаріоз, чи коренева гниль, любить вологу і врожай псує. Ризоктонія рідко, але дає стеблову гниль – пагони всихають. Із шкідників бійся спаржевої мухи – вона стебла гризе, вони в’януть і кривляться. Спаржевий листоїд харчується листям, попелиця сік із молодих пагонів тягне, совки паростки жують, а личинки хрущів корені нищать.
Як вберегти спаржу?
Обробку роби після збору врожаю – фунгіциди чи засоби від комах, як треба. Вибирай стійкі сорти – їх нині багато, спасибі селекціонерам.
Чи боїться спаржа морозу?
Спаржа тримає морози до -30 °C. Але весняні приморозки молодим пагонам шкодять, тож пильнуй.
Смаколик зі спаржі
Спаржа з пармезаном: бланшуй пагони пару хвилин, у крижану воду, просуши, підсмаж на вершковому маслі, притруси пармезаном. Або маринуй: пагони так само готуй, залий маринадом (6 ложок соєвого соусу, 3 ложки олії, 5 зубчиків часнику, сік із пів лимона, сіль, перець). Закрий і в холодильник на ніч.
Про секрети вирощування спаржі:
