Які види саранчі зустрічаються в Україні, чим відрізняється саранча від коника, як вчасно виявити навалу і чим безпечно боротися зі шкідником — поради аграріям та городникам.

Яка саранча буває в Україні?
В Україні зустрічається кілька видів саранчових, але найбільше занепокоєння викликає італійський прус (Calliptamus italicus). Це типовий шкідник південних регіонів, зокрема Херсонщини, Одещини та Миколаївщини. Також періодично фіксується азійська перелітна саранча (Locusta migratoria) — одна з найбільш руйнівних видів, здатна долати великі відстані у пошуках корму.
У сприятливих умовах — спека, посуха, багато відкритих ділянок — комахи починають масово розмножуватися. Навала може тривати тижнями, і якщо не вжити заходів, урожай зникає буквально на очах.
Чим відрізняється саранча від коника?
Коник — це здебільшого нешкідлива комаха, яка живиться листям, але не утворює зграй. У нього довгі вусики та тонкі лапи.
Саранча — потужніша, з коротшими вусами, широкими задніми лапами та великими очима. У період активізації вона формує зграї, які рухаються разом і поїдають усе на шляху: злаки, овочі, листя дерев.
Коники — поодинокі й мирні. Саранча — колективна та ненажерлива.
Чим небезпечна сарана:
Як боротися з саранчею?
- Спостереження. Регулярно перевіряйте поля, особливо у червні-липні, коли комахи найбільш активні.
- Агротехнічні заходи. Зорана й оброблена земля — не найкраще місце для кладки яєць саранчі.
- Біологічні засоби. Ефективними є природні вороги — птахи, мурахи, деякі гриби (наприклад, Metarhizium anisopliae).
- Інсектициди. У крайніх випадках — обробка препаратами на основі дельтаметрину або хлорпірифосу (лише за умови дотримання інструкцій і екологічної безпеки).
- Народні методи. Пил з деревного попелу, розчини мила, оцту чи перцю — дієві лише при незначній кількості комах.
Висновок
Саранча — не міф і не рідкість для України. Зміни клімату роблять південні та навіть центральні регіони більш вразливими до її навал. Але вчасне виявлення, відрізнення від нешкідливих комах і правильна тактика боротьби дають змогу уникнути катастрофічних втрат урожаю.
