Бешиха свиней залишається однією з найпідступніших інфекцій, яка здатна за лічені дні спорожнити хлів і підірвати рентабельність ферми. Ця болячка не вибирає між великими комплексами та приватними подвір’ями, підкошуючи підряд і міцних підсвинків, і дорослих маток. Збудником лиха є вкрай живуча паличка, яка чудово почувається у гноївці та старій підстилці, чекаючи свого часу. Тільки миттєва реакція та чітке розуміння фізіології тварини допоможуть врятувати поголів’я від утилізації. На базарі люди часто бідкаються, що хвороба приходить нізвідки, але насправді причиною завжди є прогалини в догляді та ігнорування щеплень.
Що таке бешиха свиней
Ветеринари називають цю болячку гострою інфекцією, а винуватець усьому — мікроб Erysipelothrix rhusiopathiae. Ця паличка живуча, як зараза: у дохлій тварині сидить до дев’яноста днів, а в солонині чи копченому салі взагалі живе місяцями. Прогрівання чи слабкий дезінфектант її не завжди беруть з першого разу. Найчастіше хвороба косить підсвинків віком від трьох місяців до року. Малі сисуни ще тримаються на материнському молоці, а старі кнурі хворіють рідко, але часто працюють прихованими мінами — самі не падають, а інфекцію по хліву розносять.
Хвороба має чітку сезонність. Спалахи фіксують переважно в теплу пору року — з травня по вересень. Пов’язано це з тим, що спека та висока вологість повітря виснажують організм тварини, знижуючи його природну опірність. Окрім того, влітку активізуються мухи та кліщі, які переносять збудника від хворих особин до здорових.
Чому свині хворіють і як поширюється інфекція
Звідки береться ця гидота? Головна біда — від уже хворих кабанців або прихованих носіїв, які засирають хлів мільярдами бактерій через гній, сечу та слину. Здорова свиня просто з’їдає цю заразу разом із брудним кормом чи коли хлепче застояну воду з калюжі прямо в загоні. Але це ще не все. Паличка моментально залітає в будь-яку подряпину на шкірі. Самі знаєте, як підсвинки б’ються за корито або чубляться, коли везти їх на базар у тісному кузові — черкнув боком об цвях чи дошку, і готово, хвороба вже всередині.
Велику роль відіграє стрес-фактор. Різка зміна раціону, перегрів свинарника через погану вентиляцію або перегрупування гнізд моментально відкривають ворота для інфекції. Бактерія, яка до цього мирно дрімала в мигдаликах клінічно здорової тварини, на тлі стресу починає стрімко розмножуватися, викликаючи септицемію.
Як розпізнати бешиху
Клінічна картина залежить від форми перебігу інфекції. Ветеринари виділяють три основні прояви, кожен з яких має свої специфічні маркери.
- Гостра форма. Починається раптово. Температура тіла тварини підскакує до сорока двох градусів. Свиня відмовляється від улюбленого місива, заривається з головою в підстилку, важко дихає і майже не встає на ноги. На другий день на животі, шиї та за вухами з’являються характерні багряно-червоні плями. Якщо натиснути на таку пляму пальцем, вона на мить блідне, а потім знову наливається синявою. При відсутності допомоги тварина гине за дві-три доби через набряк легень та зупинку серця.
- Підгостра форма (кропив’янка). Протікає легше. Температура теж висока, але на шкірі з’являються чіткі, щільні ромбоподібні або квадратні припухлості. Вони спочатку бліді, а потім стають темно-бордовими. Якщо імунітет сильний, через тиждень ці вузлики підсихають, шкіра злущується, і свиня одужує.
- Хронічна форма. Розвивається як ускладнення після перенесеної гострої інфекції. Головні удари припадають на серце та суглоби. Тварина починає сильно кульгати, скакальні та зап’ястні суглоби опухають, гарячі на дотик і деформуються. На шкірі спини може відмирати та злазити великими шматками ціла кірка. Такі свині погано ростуть, постійно важко дихають (задишка) і зрештою підлягають вимушеному забою через повне виснаження.
Яку схему лікування обрати
Якщо виявили гарячку чи ромби на шкірі, діяти треба в перші години. Зволікання загрожує втратою всього стада. Нижче наведено порівняльну таблицю ефективних препаратів для боротьби з інфекцією.
| Назва антибіотика | Специфікація та діюча речовина | Курс застосування | Ефективність проти збудника |
| Бензилпеніцилін | Водорозчинна натрієва або калієва сіль | Три доби поспіль через кожні вісім годин | Найвища, є золотим стандартом лікування |
| Біцилін-5 | Пролонгована форма пеніциліну | Одноразово, за потреби повторити через чотири дні | Висока, підходить для лікування великих груп |
| Тілозин двадцять відсотків | Макролідний антибіотик для ін’єкцій | Один раз на добу протягом п’яти днів | Добра, застосовують при резистентності до пеніцилінів |
Пеніцилін розчиняють у стерильному фізрозчині або воді для ін’єкцій. Розрахунок дози роблять суворо за вагою: десять-двадцять тисяч одиниць на один кілограм живої маси тварини. Уколи роблять внутрішньом’язово у ділянку шиї за вухом. Найкращий ефект дає одночасне введення антибіотика та специфічної протибешихової сироватки, яку беруть із розрахунку один мілілітр на кілограм ваги.
Як не допустити появи інфекції у хліві
Єдиний надійний щит — це планова і поголовна вакцинація. Не слухайте тих, хто каже, ніби пронесе. Пробували вже багато фермерів, а потім вивозили туші на скотомогильник. Поросят перший раз щеплюють у двомісячному віці сухими живими вакцинами (наприклад, із штаму ВР-2). Повторне ревакцинування роблять рівно через тридцять днів, а потім процедуру повторюють кожні шість місяців.
Окрім шприца, тримайте в чистоті весь реманент. Не допускайте вологи у станках, вчасно вигрібайте гній і біліть стіни свіжогашеним вапном із додаванням мідного купоросу. Нових куплених поросят ніколи не випускайте відразу до загального стада. Тримайте їх в окремому загороді щонайменше чотирнадцять днів. Якщо за цей час вони не відмовилися від корму і не покрилися плямами — можна переводити в загальний хлів.
Читайте також: Кормова крейда для поросят: дозування та користь для швидкого росту
Чек-лист для екстреної дезінфекції при спалаху
Коли зафіксовано випадок хвороби, негайно виконайте наступні кроки для очищення приміщення:
- Виведіть усіх здорових тварин в інше сухе ізольоване приміщення.
- Повністю вигребіть усю стару підстилку, залишки корму та гній із корит.
- Спаліть зібраний непотріб або вивезіть на закриту яму для біотермічного знезараження.
- Обробіть підлогу, годівниці та стіни гарячим чотиривідсотковим розчином їдкого натру.
- Засипте вологі кутки сухою хлорною засипкою з вмістом активного хлору не менше двадцяти п’яти відсотків.
- Промийте весь дрібний реманент (лопати, відра, скребки) двопроцентним розчином формаліну.
- Побіліть хлів двадцятивідсотковою суспензією свіжогашеного вапна тричі з інтервалом у дві години.
- Залиште приміщення пустим на дві доби для повної експозиції дезінфектантів.
