Рішення, що завжди болюче б’є по національній гордості, але часом є абсолютно неминучим політичним кроком, було прийняте Президентом Володимиром Зеленським 17 грудня. Ідеться про підписання ним указу. Який безповоротно скасовує виплату державних стипендій кільком знаковим постатям українського спорту. Олімпійським чемпіонам та їхнім наставникам. Безумовно, найбільш гучною і резонансною фігурою в цьому списку є Яна Клочкова. Чотириразова олімпійська чемпіонка, чиє ім’я асоціювалося з величчю українського плавання. Цей указ став чітким сигналом про те, що державна підтримка вимагає взаємності. Та громадянської відповідальності.
Читайте також: Парламент підтримав: законопроєкт про щоденну хвилину мовчання
Суть проблеми та юридичні тонкощі припинення підтримки
Державна стипендія для видатних спортсменів завжди була символом подяки країни за їхні тріумфи. Зазвичай вона призначається довічно. Стаючи певною мірою “почесною пенсією”. Однак символи та пільги не можуть залишатися незмінними, коли змінюється геополітична та моральна ситуація в державі.
Указ Президента, позначений номером 843/2025, посилається на чіткі правові рамки. Він ґрунтується на Законі “Про державні нагороди України” та відповідному Указі Президента від 2000 року. Що визначає умови надання стипендій. Якщо відкинути політичні емоції, ключовими причинами для скасування виплат є дві головні підстави, які є абсолютно законними:
• Довготривале перебування за межами України.
• Будь-які дії або бездіяльність. Які об’єктивно дискредитують державну владу чи престиж країни на міжнародній арені.
По суті, держава визнала, що в умовах повномасштабної війни, фінансування осіб, чий внесок у підтримку України є нульовим або, що гірше, суперечить її інтересам, є недоцільним.
Хто ще потрапив під президентську заборону виплат
Варто наголосити, що Клочкова — не єдина, чиї заслуги минулого не змогли переважити сьогоднішню позицію чи місце проживання. Серед осіб, яких торкнулося це рішення, фігурують також:
• Артур Айвазян, дворазовий олімпійський чемпіон у кульовій стрільбі, чиє ім’я довго було символом стійкості.
• Сергій Доценко, срібний призер Олімпійських ігор з боксу.
• Андрій Стаднік, призер Олімпіади з вільної боротьби, чий вибір також викликав дискусії.
• Микола Буцан, дворазовий чемпіон світу з боксу.
Загальною характеристикою для більшості згаданих спортсменів, що є, зрештою, абсолютно очевидним фактом, є їхнє фактичне проживання за межами України (найчастіше в рф) та відсутність будь-якої публічної, рішучої позиції на підтримку своєї Батьківщини після лютого 2022 року.
Справа Клочкової: від “золотої рибки” до політичного рішення
Досягнення Яни Клочкової на олімпійських п’єдесталах є не просто спортивним рекордом, це одна з тих сторінок, якою справді пишалася вся країна. П’ять олімпійських медалей — це беззаперечно. Однак, з 2014 року, а особливо після початку великої війни, її позиція викликала лише гірке розчарування.
Суто символічні, але важливі кошти
Розмір стипендії, яку отримувала Клочкова як найтитулованіша олімпійка, був значним, але не захмарним. Наприклад, у 2021 році чотириразові чемпіони отримували щомісячно суму, еквівалентну трьом прожитковим мінімумам — це близько 6800 гривень. Це фінансування мало радше символічний, аніж критично економічний характер.
Тому рішення про припинення виплат слід розглядати саме через призму морального та політичного вибору. Держава не може оплачувати з кишень платників податків підтримку тим, хто публічно або мовчазно ігнорує її трагедію та інтереси. Це, безумовно, важливий прецедент, який встановлює чіткі межі громадянської лояльності для національної спортивної еліти.
Читайте також: Показали пістолет, із якого було вбито Парубія: ключова знахідка у справі
Сприйняття указу: справедливість чи покарання?
Правомірність та моральний вимір
З юридичної точки зору, як уже зазначалося, указ є цілком правомірним. Він не порушує жодних конституційних прав, оскільки скасовує пільгу, а не позбавляє людину власності чи свободи. З моральної ж точки зору, це рішення було зустрінуте більшістю суспільства та спортивних експертів із полегшенням.
Незважаючи на минулі заслуги, коли йдеться про виживання нації, символи мають бути однозначними. Держава, припиняючи ці виплати, надсилає беззаперечний сигнал: державна підтримка призначається лише тим, хто ідентифікує себе з Україною та підтримує її інтереси, особливо у найважчий період історії. Це не просто економічний чи адміністративний крок — це утвердження пріоритету національних цінностей.
