Меліса лікарська, відома як лимонна м’ята. Вона належить до родини Глухокропивові. Меліса століттями використовувалася в традиційній медицині. Її головна цінність — це ефірна олія. Вона містить цитраль, цитронелаль та гераніол. Саме ці сполуки дають рослині характерний лимонний аромат і більшість її лікувальних ефектів.
Читайте також: Чай зі звіробою: переваги та застосування потужної природної аптеки
Вплив на нервову систему: природний заспокійливий засіб
Меліса — це м’який седативний засіб. Її активні речовини взаємодіють з рецепторами в мозку. Це знижує збудження нервової системи.
Меліса ефективно лікує стани, пов’язані зі стресом. Вона корисна при підвищеній тривожності та дратівливості. Чай з меліси допомагає при легких формах безсоння. Він скорочує час засинання. Також покращується якість самого сну. Вживання меліси рекомендують при різних неврозах.
Противірусна дія меліси
Меліса має підтверджену противірусну активність. Ця властивість зумовлена високим вмістом розмаринової кислоти. Це одна з ключових фенольних сполук рослини.
Меліса ефективна проти вірусу герпесу (Herpes simplex virus). Зовнішнє застосування екстрактів або крему з мелісою лікує герпетичні висипання. Воно прискорює їхнє загоєння. Також зменшується поширення висипки. Це допомагає полегшити біль від “застуди на губах”.
Здоров’я травлення та серця
Меліса діє як спазмолітик. Вона розслабляє гладку мускулатуру. Це корисно для шлунково-кишкового тракту.
Меліса допомагає лікувати метеоризм та кишкові коліки. Вона полегшує симптоми диспепсії. Це стосується і синдрому подразненого кишківника. Вона зменшує неприємні спазми.
Також меліса має кардіопротекторний ефект. Вона корисна при неврозах серця (кардіалгіях). Це стосується випадків, пов’язаних із сильною тривогою. Вона може м’яко нормалізувати тахікардію, що виникла через нервове перенапруження.
Хімічний склад та інші переваги
Ефективність меліси пояснюється комплексом речовин. Це не тільки ефірна олія і розмаринова кислота. Меліса містить флавоноїди. Вони захищають клітини від пошкоджень.
Вміст фенольних сполук забезпечує протизапальну дію. Регулярне вживання меліси підтримує загальний імунітет. Розмаринова кислота легко проникає в мозок. Це посилює її вплив на нервову систему. Якість сировини залежить від вмісту ефірної олії. Він може становити до 0,3% у висушеному листі.
Як правильно застосовувати мелісу?
Найчастіше мелісу вживають у формі чаю. Рекомендовано заварювати 1,5–4,5 г сухого листя. Його заливають 150 мл окропу. Настоювати слід 10–15 хвилин. Пити такий настій можна двічі-тричі на день. Це корисно для сну та травлення.
Для більш сильної дії використовують екстракти. Водно-спиртові настоянки більш концентровані. Їх застосовують для лікування помірних розладів сну. Ефірну олію використовують в ароматерапії. Вона знімає стрес. Для зовнішнього лікування герпесу олію обов’язково розводять. Чиста олія є занадто концентрованою для шкіри.
Читайте також: Гуляш з яловичини в мультиварці: технологія м’якості та ідеальна текстура соусу
Важливі застереження
Меліса є безпечною. Але вона має певні обмеження. Людям із гіпотиреозом слід бути обережними. Меліса може впливати на гормони. Застосування вимагає консультації лікаря.
Меліса може незначно знижувати тиск. Тому людям з артеріальною гіпотензією треба контролювати свій стан. Рідко виникають алергічні реакції. Вони можливі у чутливих осіб.
Важливо: меліса посилює дію інших ліків. Це стосується седативних та снодійних препаратів. Не комбінуйте її з ліками без поради лікаря. При зовнішньому використанні може виникнути легке подразнення.
